(класть яйца - о птицах)

1) General subject: blow (о мухах), deposit (о птицах), lay

2) Agriculture: oviposit, set eggs (под наседку)

gener. Eier absetzen (о насекомых), Eier legen (о птицах)

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти

* * *

1) класці

2) (прибавлять, подмешивать) кідаць

(всыпать) сыпаць

(вливать) ліць

3) (делать каменную кладку — стену, здание и т.п.) мураваць

(кирпич) класці

4) (яйца — о птицах) несці

(о насекомых) класці

5) (холостить животных) обл. пакладаць, лягчаць

снести́сь I

(с кем-л.) kunligiĝi kun (или al) iu, komunikiĝi kun iu.

снести́сь II

(о птице) meti ovon.

* * *

* * *

* * *

gener. comunicarse, entrar en relaciones (con), (класть яйца - о птицах) poner (haber puesto) un huevo, (с кем-л.) ponerse en comunicación (con), relacionarse

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

- нести чушь

- нести ерунду

* * *

1) несці

2) (выполнять) несці, выконваць

(делать) рабіць

3) (страдать от чего-либо) цярпець, несці

(сносить) зносіць

4) (поддерживать, быть опорой) трымаць, падтрымліваць

5) (причинять) несці

6) (гнать, увлекать) несці

(мчать) імчаць

7) безл. (тянуть) цягнуць

(дуть) дзьмуць

(пахнуть) пахнуць, тхнуць, патыхаць

8) (говорить пустое) разг. вярзці, плявузгаць

9) (о поносе) безл. разг. гнаць

lay* eggs

снести́сь I

(с кем-л.) kunligiĝi kun (или al) iu, komunikiĝi kun iu.

снести́сь II

(о птице) meti ovon.

* * *

* * *

1) ( с кем-либо) communiquer avec qn, se mettre en rapport avec qn; prendre des instructions ( получить инструкции)

2) ( о птице) pondre vt

1) ( быстро передвигаться) очкандай чабу, бик тиз чабу, җилү, җил кебек очу

2) перен. (о звуках, запахах) килү, килеп тору

3) перен. (о слухах, сведениях и т. п.) таралу

4) (о времени, событиях) тиз узу, узып китү, үтү, үтеп китү

5) ( класть яйца - о птицах) [йомырка] салу

6) страд. от нести

1) нести́ся; ( мчаться) мча́ти, мча́тися, гна́тися (жену́ся, жене́шся), гна́ти, диал. майнува́ти, -ну́ю, -ну́єш; ( бежать) бі́гти (біжу́, біжи́ш); (со всех ног диал.) уляга́ти; ( лететь) леті́ти (лечу́, лети́ш), поэз. ли́нути

2) (распространяться, становиться слышным, известным) нести́ся, розно́ситися, -но́ситься; ( о запахах) ві́яти; ( о звуках) ли́нути

3) ( класть яйца - о птицах) нести́ся

1) (сов. понести́сь) ( быстро двигаться) rush along; flit, dart; (о лодке, судне) skim along; ( о машине) tear along, zip along

2) (сов. пронести́сь) (о времени, событиях) fly by, flit by, race past

3) тк. несов. (распространяться, доноситься) come; (о звуках тж.) reach one's ears, be heard

••

иесов.

1. кого-что бурдан, бардошта бурдан; нести чемодан ҷомадонро бардошта бурдан; нести ребёнка на руках кӯдакро ба даст бардошта бурдан; нести мешок на спине тӯрбаро пуштора карда бурдан

2. кого-что шитобон (зуд) бурдан; конь несёт седока асп савораро шитобон (тир барин) мебарад // (гнать - о вет-ре и т. п.) ронда бурдан; ветер быстро несёт парусную лодку шамол қаиқи бодбондорро тез ронда мебарад //безл, и в сочет. с сущ. «черт», «дявол», «нелёгкая» прост.: несёт кого-то нелёгкая касе аз кадом гӯр омада истодааст

3. чпго овардан; осень несёт слякоть и ненастье фасли тирамоҳ боронгарию лойгариҳо меоварад

4. безл. чем вазидан, омадан; от печи несёт жаром аз печка гарми омада истодааст; из-под полу несёт аз таги фарш ҳавои хунук мебарояд; из леса несёт гарю аз беша бӯи сӯхта меояд

5. что гирифта бурдан, адо (иҷро) кардан; нести обязанности заведующего вазифаи мудириро иҷро кардан; нести службу хизматро адо кардан; нести ответственность ҷавобгар (масъул) будан

6. что дидан, кашидан; нести наказание ҷазо дидан; нести урон зарар кашидан

7. что разг. лаққидан; нести чепуху гапҳои беҳуда гуфтан

8. что перен. (заключать в себе) доштан

9. что мор. таъмин будан, доштан; судно несёт на себе десять орудий киштӣ даҳ тӯп дорад

10. что (класть яйца - о птицах) зоидан, тухм мондан

11. безл. кого прост. дарун рафтан, дарунрав шудан; ребёнка несёт третий день даруни кӯдак се рӯз боз меравад <> высоко (гордо) \нестити голову сарбаланд будан

несов.

1. давидан, зуд рафтан, тез тохтан, дартоз (давон) рафтан; нестись вскачь чорхез давидан; нестись стрелой тир барин рафтан

2. перен. паҳн шудан, омадан, расидаи (дар бораи бӯй, садо ва ғ.)

3. (о времены и т. п.) гу-заштан, рафтан

4. (класть яйца - о птицах) тухм мондан

нести́

1. porti;

2.: \нести я́йца meti ovojn;

♦ \нести обя́занности plenumi devojn (или oficojn);

\нести отве́тственность porti respondecon;

\нести убы́тки malgajni, suferi malgajnon.

* * *

1) ( взяв в руки или нагрузив на себя) llevar vt, portar vt; traer (непр.) vt ( принести)

2) (увлекать с собой; мчать) llevar vt; arrastrar vt (обычно о ветре, течении и т.п.)

3) (распространять звук, запах) llevar vt, extender (непр.) vt, difundir vt

4) безл., твор. п. (исходить, передаваться) despedir (непр.) vt, oler (непр.) vt (a)

5) (выполнять поручение, обязанности и т.п.) cumplir vt, realizar vt

6) (претерпевать что-либо, подвергаться чему-либо) sufrir vt, exponerse (непр.) (a)

7) ( влечь за собой) traer (непр.) vt, causar vt

8) перен. (быть носителем чего-либо, передавать что-либо) llevar vt

9) разг. ( говорить что-либо вздорное) decir patochadas (tonterías)

10) мор. ( быть оснащённым) tener (непр.) vt, llevar vt, estar dotado

11) ( о птицах - класть яйца) poner (непр.) vt, aovar vi

••

* * *

1) ( взяв в руки или нагрузив на себя) llevar vt, portar vt; traer (непр.) vt ( принести)

2) (увлекать с собой; мчать) llevar vt; arrastrar vt (обычно о ветре, течении и т.п.)

3) (распространять звук, запах) llevar vt, extender (непр.) vt, difundir vt

4) безл., твор. п. (исходить, передаваться) despedir (непр.) vt, oler (непр.) vt (a)

5) (выполнять поручение, обязанности и т.п.) cumplir vt, realizar vt

6) (претерпевать что-либо, подвергаться чему-либо) sufrir vt, exponerse (непр.) (a)

7) ( влечь за собой) traer (непр.) vt, causar vt

8) перен. (быть носителем чего-либо, передавать что-либо) llevar vt

9) разг. ( говорить что-либо вздорное) decir patochadas (tonterías)

10) мор. ( быть оснащённым) tener (непр.) vt, llevar vt, estar dotado

11) ( о птицах - класть яйца) poner (непр.) vt, aovar vi

••

* * *

1) gener. (взяв в руки или нагрузив на себя) llevar, (выполнять поручение, обязанности и т. п.) cumplir, (исходить, передаваться) despedir, (о птицах - класть яйца) poner, (претерпевать что-л., подвергаться чему-л.) sufrir, aovar, arrastrar (обычно о ветре, течении и т. п.), causar, difundir, exponerse (a), extender, oler (a), portar, realizar, traer (принести), ajobar (на спине или в руках), esportear

2) navy. (быть оснащённым) tener, estar dotado, llevar

3) colloq. (ãîâîðèáü ÷áî-ë. âçäîðñîå) decir patochadas (tonterìas)

4) liter. (быть носителем чего-л., передавать что-л.) llevar

нести́сь

1. (быстро двигаться) kuri, kuregi;

flugi (об облаках);

2. (о птицах) meti ovojn.

* * *

1) correr vi, ir de prisa; galopar vi ( на коне); flotar vt (по волнам; в воздухе); volar (непр.) vi ( лететь); deslizarse (о волнах; о времени и т.п.); pasar vi ( проноситься мимо)

2) (распространяться - о звуках, запахе) extenderse (непр.), difundirse

3) ( о птицах - класть яйца) poner (непр.) vi, aovar vi

* * *

gener. (о птицах - класть яйца) poner, (распространяться - о звуках, запахе) extenderse, aovar, correr, deslizarse (о волнах; о времени и т. п.), difundirse, flotar (по волнам; в воздухе), galopar (на коне), ir de prisa, pasar (проноситься мимо), volar (лететь), dispararse

1) ( мчаться) correre, andare presto

2) ( распространяться) diffondersi, propagarsi, venire

3) (протекать, проходить) trascorrere presto

* * *

1) ( мчаться) correre <a tutta velocità; girare vi (a); correre vi (e) come il vento>; correre / andare a tutto gas

2) (о звуке, запахе: распространяться) diffondersi, spandersi

3) перен. разг. (о молве, новостях - распространяться) propagarsi, diffondersi

••

* * *

gener. fuggire

несов

1. (мчаться) τρέχω/ φεύγω μέ μεγάλη ταχύτητα (о машине и т. п.):

2. (распространяться) ἀκούγομαι, ἀντηχῶ, ἀντιλαλώ/ διαδίδομαι (о звуке, запахе, слухах и т. п.):

3. (о птицах \нестись класть яйца) ὠοτοκώ, γεννώ αὐγά.

1. нести, снести, класть, (яйца); нестись, снестись (о птицах)

2. откладывать, отложить яички (о пчелиной матке), личинки (о насекомых)